Бронхіальна астма – не вирок, якщо її вчасно діагностувати

Рання діагностика бронхіальної астми – передумова ефективного контролю захворювання

Фахівці стверджують, що за останні роки відчутно зросла обізнаність медиків, насамперед первинної ланки – дільничних терапевтів, сімейних лікарів, педіатрів, з проблеми астми. І саме ці лікарі відіграють ключову роль в організації раннього, а отже своєчасного, виявлення бронхіальної астми та профілактики захворювання. Покращились і діагностичні можливості медичних закладів, лікарні оснащено спірометрами тощо. Якщо раніше астма здебільшого діагностувалась, коли розвивались тяжкі форми й ускладнювався перебіг захворювання, то сьогодні цю недугу виявляють на ранніх стадіях, коли вона успішно відповідає на терапію, відтак ймовірність контролю значно зростає.
Позитивним поштовхом до покращення ситуації стало і впровадження в загальну клінічну практику уніфікованого клі-
нічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Бронхіальна астма» у жовтні цього року. Протокол, спрямований на мультидисциплінарне надання медичної допомоги пацієнтам з астмою, охоплює всі етапи надання медичної допомоги, у ньому наведено методи раннього виявлення захворювання та профілактики, які дозволять суттєво поліпшити стан пацієнта і зменшити витрати на медичну допомогу.
У світі на бронхіальну астму хворіє близько 300 мільйонів осіб. В Україні, за словами спеціалістів, сьогодні налічується близько 200 тисяч дорослих, хворих на бронхіальну астму, і щорічно діагностується близько дев’яти тисяч нових випадків захворювання. За даними 2012 року поширеність астми становила 520 хворих на 100 тисяч дорослого населення.
Бронхіальна астма – не вирок, хоча це захворювання носить хронічний характер, його досить легко контролювати, і астматики можуть вести активний спосіб життя.
Зокрема, відомі непоодинокі випадки, коли хворі на бронхіальну астму навіть ставали олімпійськими призерами. Важливо лишень виявити захворювання на ранньому етапі й донести пацієнтам, що навіть після першого нападу задухи не можна лікуватись підручними засобами або методами, а слід негайно звернутись до фахівця.
В Україні, як і в світі, спостерігають тенденцію до збільшення захворюваності на бронхіальну астму. Серед основних причин медики називають, зокрема, забруднення довкілля алергенами і полютантами, надзвичайно широке безконтрольне застосування в харчовій промисловості барвників, ароматизаторів, підсилювачів смаку, безконтрольне та часто невиправдане вживання антибіотиків. Це потенційні фактори ризику розвитку алергічних захворювань, в тому числі й астми. Інфекції, головним чином вірусні, професійні сенсибілізатори, активне та пасивне куріння також впливають на зростання захворюваності на бронхіальну астму.