Куди і скільки разів літав Янукович протягом року?

Цей рік видався багатим на поїздки для Віктора Януковича: першу половину року гарант обговорював процес євроінтеграції України з Швейцарією, Литвою, Естонією, багато їздив до “головного євроадвоката України” – Польщі. В другій же половині Янукович активно “звіряв годинники” з Путіним і географія його візитів змістилась: президент зачастив до Росії, їздив і в Білорусь та Казахстан. Пропонуємо вашій увазі підбірку візитів Віктора Януковича за 2013 рік.

23-24 січня Президент України Віктор Янукович поїхав до Швейцарської Конфедераціїдля участі в заходах Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Говорили про перспективи України в контексті європейського та глобального розвитку. Відмітили також і енергетичну проблематику, зокрема розвиток альтернативної енергетики та нових моделей взаємодії в енергетиці.

6 лютого Янукович прибув у рамках офіційного візиту до Литви, де відвідав Шосте засіданні Ради Президентів України та Литовської Республіки. Візит важливий, з огляду на те, що Литва мала головувати в ЄС у другій половині цього року. Коло тем для обговорення все те саме – двосторонні відносини, економічне співробітництво і відносини України з Євросоюзом. Однак, серед цього, президент Литвы Даля Грибаускайте нагадала Януковичу про питання політв’язнів та їх істотну важливість для відносин України та ЄС.

12-14 лютого Янукович провів у *Туркменістані, де провів переговори з Президентом Туркменистану Гурбангули Бердимухамедовим про співпрацю в торговельно-економічній, енергетичній, будівельній та науково-технічній сферах. Президенти підписали Спільну заяву про поглиблення відносин дружби та співробітництва між Україною і Туркменистаном, що пізніше дало і свої результати: посол Туркменістану в Україні запевнив, що Ашхабад готовий повністю забезпечити Україну газом.

20 лютого Янукович зустрівся з президентом Польщі Броніславом Коморовським у резиденції у Віслі. Говорили президенти про підготовку до Саміту Україна-ЄС та укладення Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Як заявив сам Коморовський, метою зустрічі було “переконати українського гостя у тому, щоб він виконав низку умов, які підтверджують бажання України зблизитись із заходом”.

25 лютого глава держави здійснив візит до Брюсселя (Королівство Бельгія), де взяв участь у XVI Саміті Україна – Європейський Союз. За підсумками саміту сторони підтвердили сподівання на підписання угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі між ЄС та Україною, як тільки будуть виконані усі попередні умови та буде очевидний прогрес України у виконанні зобов’язань.

4 березня глава держави відвідав Росію. Президенти України і Росії мали зустрітись ще раніше, в грудні 2012 року, але поїздка зірвалась. Тепер Янукович поїхав “знімати розбіжності”. Основними питаннями переговорів стали співпраця Києва з Митним союзом і газова проблематика, однак ніяких документів за підсумком зустрічі не було підписано.

22 березня президент знову поїхав до Польщі з робочим візитом – обговорити питання європейської інтеграції України та разом подивитися футбольний матч між збірними Польщі та України в рамках відбіркового туру на чемпіонат світу 2014 року.

26 травня Віктор Янукович на один день завітав у Сочі, зустрітись зі своїм колегою Володимиром Путіним. Російський президент зрадів можливості “в неформальній атмосфері обговорити наші двосторонні відносини з торговельно-економічних зв’язків, наше співробітництво в рамках СНД”. Однак, про що ж саме домовились президенти, прес-служби глав держав так і не повідомили.

А 28-29 травня Янукович з’їздив у Казахстан. Головною метою візиту в Адміністрації президента окреслили участь у зустрічі Президентів Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Російської Федерації та України в рамках засідання Вищої Євразійської Економічної ради на рівні глав держав. Тоді ж РФ, Казахстан і Білорусь узгодили надання Україні статусу спостерігача в ЄЕС.

3 липня президент знову поїхав до Польщі на саміт президентів країн Вишеградської четвірки у Віслі. Говорили знову про європейську інтеграцію і підготовку до підписання угоди про асоціацію з ЄС, після чого Янукович запевнив, що Верховна Рада України прийме всі закони, необхідні для підписання Угоди про асоціацію з ЄС до вільнюського саміту.

Восени 7 жовтня президент Янукович знову вирушив до Польщі, цього разу – підписати програму українсько-польської співпраці на 2013-2015 роки. Комаровський тоді висловив надію, що це буде угода уже з асоційованим членом ЄС. Якби ж він знав!

Після візиту до Польщі, Янукович 9 жовтня вже був у Туреччині, на третьому засіданні Стратегічної ради високого рівня між Україною і Туреччиною. Президенти України і Туреччини підписали План заходів з розвитку відносин між Україною та Турецькою Республікою на 2014-2015 роки, та ще ряд двосторонніх документів по освіті, конкурентній політиці та питанням захисту природних ресурсів.

15 жовтня президент України поїхав до Естонської Республіки: обговорити розвиток двосторонніх відносин у політичній та економічній сферах, і про європейську інтеграцію України теж поговорити, зокрема про підготовку до підписання угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Після візиту в Естонії заявили, що чекають «прориву у відносинах» України з Євросоюзом.
Жовтень видався багатим на поїздки для президента, бо 25 числа він вирушив ще й на засіданні Ради глав держав СНД в Мінську. Найбільше дискусій викликала тема українсько-російських відносин після підписання угоди про асоціацію з ЄС. Янукович доводив, що партнерам по СНД вигідне зближення Києва з Європою, Путін категорично заявляв, що приєднання українців до Митного союзу після підписання угоди про асоціативне членство в Євросоюзі неможливе. Тоді ж російський президент підкреслив, що євроінтеграція України – “взагалі не наша справа”.

21 листопада президент України поїхав до Відня. Зустріч почалась спокійно, президенти поспілкувались, підписали україно-австрійську угоду про міжнародні комбіновані перевезення, поговорили про важливість євроінтеграції, про питання Юлії Тимошенко. Але тут з’явилась інформація про рішення Кабміну призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Президент спілкуватися із журналістами з цього питання не став, підкреслив лише безальтернативність євроінтеграції. На тому і розійшлися.

Як і планувалося, 28 листопада Янукович поїхав на саміт у Вільнюсі. На урочисту вечерю, яка відкриває саміт “Східного партнерства”, він прибув останнім, а біля “червоної доріжки” його вже очікували українці з плакатами: “Янукович – підпиши!”, “Не зраджуй народу – підпиши угоду”, “Україна – це Європа”. Але підписання угоди так і не відбулось – за підсумками саміту сторони тільки підтвердили зобов’язання підписати асоціацію пізніше.

3-6 грудня президент України пробув у Китаї. В народі “Державний візит Президента до Китаю” охрестили втечею, бо в цей час в столиці України на Майдані Незалежності зібрався багатотисячний мітинг на підтримку євроінтеграції, а Народне віче 1 грудня завершилось спробою штурму Адміністрації Президента. Тим не менш, під час переговорів сторони підписали “Програму розвитку стратегічного партнерства на 2014-2018 роки”, погодили проекти щодо спільної розробки національного проекту “Повітряний експрес”, постачання зернових з України до Китаю, розробки авіадвигунів. Однак, погодити отримання кредиту Януковичу не вдалось.

Одразу з Китаю президент вирушив до Сочі, де 6 грудня зустрівся з Володимиром Путіним. Примітно, що раніше Янукович скасував візит на Мальту через “необхідність зосередити увагу на внутрішньополітичних питаннях”, але до Путіна поїхав. Президенти говорили про співпрацю України і Росії в енергетичному секторі та промисловості, у високотехнологічних галузях та фінансово-кредитній сфері. У прес-службах обох президентів заявили, що “можливість приєднання України до Митного союзу не обговорювали і ніяких документів не підписували”.

16-17 грудня президент знову вирушив до Росії – на шосте засідання Українсько-Російської міждержавної комісії в Москві. У результаті переговорів ціна на газ для України була знижена до 268,5 доларів за тисячу кубометрів, і Росія взялася купити українських цінних паперів на 15 млрд. дол. Про те, які гарантії зобов’язалася надати Україна зі своєї сторони, не повідомлялось.

До закінчення 2013 року залишається ще тиждень, але як знати, можливо наш активний президент встигне здійснити ще кілька візитів. Головне, аби не підписав нічого, про що нам би довелось шкодувати.