Повноцінне життя після інсульту можливе

Кожну другу секунду в одного з мешканців нашої планети виникає інсульт і кожну шосту секунду хтось помирає внаслідок цієї грізної недуги. Як причина смерті мозковий інсульт (МІ) поступається лише ішемічній хворобі серця і посідає 3 місце серед причин стійкої втрати працездатності.

Особливо тривожна тенденція — хвороба дедалі більше поширюється серед осіб молодого і середнього віку. Кількість випадків МІ у віковому сегменті від 20 до 64 років у світі за останні 2 десятиліття зросла на 25%, щороку реєструють понад 83 тис. випадків МІ у пацієнтів віком до 20 років (0,5% від загальної кількості). Втім ситуацію можна виправити, якщо докласти до цього значних зусиль. Підтвердження тому — статистика країн з високим рівнем доходів, де за останні 20 років вдалося знизити захворюваність на МІ на 12%, рівень інвалідизації у зв’язку із цією хворобою — на 36%, показник передчасної смертності — на 37%.

У країнах із низьким і середнім рівнем доходів відзначають абсолютно протилежні тенденції. Частково це обумовлено нездоровим способом життя населення, яке заклопотане добуванням «хліба насущного», відсутністю належної профілактичної стратегії з боку «бідних» держав і їх неспроможністю організувати належний рівень медичної допомоги та забезпечити високовартісне сучасне лікування таким пацієнтам. В Україні інсульти також набувають розмаху епідемії, яка негативно впливає на якість життя мільйонів родин і «косить» трудовий ресурс країни. А відсутність мережі реабілітаційних центрів і належних умов для відновлення післяінсультних хворих формує у свідомості наших громадян переконання: «Інсульт — це вирок». Як зламати цей та інші стереотипи?

Тамара Міщенко: Третина інсультів трапляється у людей працездатного віку

VZ_47-48__Страница_12_Изображение_0001Про проблеми поширеності, лікування і профілактики мозкового інсульту — наша розмова з головним позаштатним спеціалістом МОЗ України зі спеціальності «Неврологія», доктором медичних наук, професором Тамарою Міщенко.

ВЗ Наскільки відрізняється статистика захворюваності на інсульти у світі і в Україні?
— Мозковий інсульт нині є однією з основних причин смертності та інвалідизації населення в усьому світі. Щорічно реєструється приблизно 16 млн нових випадків МІ (2/3 з них — у країнах з низьким і середнім рівнем доходів населення) і приблизно 6 млн осіб помирають внаслідок цієї хвороби. Експерти прогнозують, що до 2030 року у світі ці показники сягнуть 23 млн і 7,8 млн відповідно. Якщо сьогодні на планеті проживає 62 млн людей, які перенесли інсульт, то до того часу ця цифра становитиме 77 млн. Це обумовлено старінням населення планети і зростанням поширеності в популяції факторів ризику МІ. Нині ця проблема є дуже актуальною для Європи, де реєструється понад 1 млн інсультів щороку. До 2025 року прогнозується зростання до 1,5 млн. Середній показник захворюваності на інсульт у країнах Європи становить 200 випадків на 100 тис. населення (у країнах Західної Європи — 120), в Україні ж — 297,6 на 100 тис. населення. У 2012 році у нашій країні зареєстровано понад 111 тис. інсультів, що більше, ніж у минулому році. В Україні від мозкового інсульту щороку помирає 40-42 тис. пацієнтів (111 випадків на 100 тис. населення, що удвічі більше, ніж у розвинених країнах світу, хоча й менше, ніж, приміром, у Росії). До того ж останнім часом цей показник в Україні стабілізується.

Слід зауважити, що інсульт небезпечний не лише високою смертністю, а й високою інвалідизацією. Сьогодні лише 10-20% тих, хто переніс МІ, повертається до праці, з них 8% зберігають свою профпридатність, у 60% хворих наявні стійкі неврологічні порушення, 23% потребують сторонньої допомоги, у 25-30% до кінця 1-го року після початку хвороби розвивається деменція.

Первинна інвалідизація таких пацієнтів в Україні, на щастя, зменшується — за цим показником наша країна перемістилася з 2 місця на 4-те, що свідчить про покращення роботи віт­чизняних неврологів.

ВЗ Це дійсно трагічні наслідки, особ­ливо зважаючи на те, що інсульт молодшає.
— Так, інсульт значно помолодшав. Сьогодні, на жаль, уже нікого не здивуєш тим, що інсульт трапився у підлітка. Загалом третина інсультів діагностується у людей працездатного віку. Важливим показником, що суттєво впливає на рівень смертності від мозкового інсульту, є співвідношення геморагічних інсультів до ішемічних. Нині приблизне співвідношення геморагічних та ішемічних інсультів в Україні становить 1:4, у той час як у розвинутих країнах світу — 1:7. Той факт, що інсульт забирає значну частину працездатного населення — не лише трагедія окремих людей, їхніх родин, а й втрата для держави. До всього інсульт — дуже «дороге» захворювання: діапазон затрат на 1 випадок інсульту від 74 тис. до 173 тис. доларів США. Діапазон річних витрат на лікування таких хворих у розвинутих країнах становить від 266 млрд до 1038 млрд доларів США. Це великий фінансовий тягар для охорони здоров’я навіть в економічно благополучних країнах.

ВЗ Його можна уникнути?
— Його можна полегшити, якщо акцентувати увагу на усуненні основ­них факторів ризику розвитку МІ: артеріальної гіпертензії, дисліпідемії, хвороб серця, цукрового діабету, куріння, зловживання алкоголем, каротидного стенозу, метаболічного синдрому, вживання наркотиків (кокаїну), ускладнення метеоумов, ятрогенних причин (розвиток інсульту зумовлюють ускладнення тромболітичної, пероральної антикоагулянтної та гормональної терапій) тощо. Останнім часом до цього переліку додають запальні процеси, нездорове харчування, сонне апное, депресію, стреси, мігрень. Однак, щоб підтвердити їх причетність до виникнення МІ, потрібні додаткові популяційні дослідження. Україна рясніє високими показниками щодо більшості з названих чинників. Лише за офіційною статистикою в Україні понад 12 млн осіб страждають від АГ — це група високого ризику (підвищення артеріального тиску на 10 мм рт. ст. збільшує ризик інсульту на 20-30%), але з них від АГ лікуються лише 18%! Звичайно, хворих на АГ у нас значно більше, бо не кожен із високим тиском звертається до лікаря. Так само у нас багато випадків невиявленого діабету — реальна статистика у декілька разів більша за офіційну. За кількістю курців Україна на 3-му місці у Європі, а за зловживанням алкоголем — на 5-му місці у світі (за даними 2011 року, на 1 жителя України припадає 15,6 л алкоголю в рік!). Не кажу вже, що наші громадяни «грішать» нездоровим харчуванням (зловживання сіллю, тваринними жирами тощо), мають зайву масу тіла, переживають хронічні стреси. А на сході країни дуже несприятлива екологічна ситуація.

ВЗ Профілактика — незмінна умова збереження здоров’я. А чи змінилася останнім часом лікувальна стратегія щодо інсультних хворих?
— Сучасним методом ведення хворих при ішемічному інсульті є терапія, спрямована на відновлення судинного русла (тромболізис або застосування ацетилсаліцилової кислоти), при геморагічному — хірургічне втручання. Серед усіх методів доведена ефективність тромболітичної терапії — вона дає змогу на 30% знизити інвалідизацію хворих. Однак широке застосування цього методу можливе лише у країнах з добре налагодженою системою надання меддопомоги хворим з МІ — там тромболізис проводять 20% таких пацієнтів. В Україні, як і в багатьох інших країнах, де така система не налагоджена належним чином, — лише 2-5%. Основ­на перешкода для тромболізису полягає у тому, що пацієнти не надходять у спеціалізовані інсультні відділення протягом « терапевтичного вікна» (метод потрібно застосовувати в перші 4,5 години від виникнення МІ). За цей час хворого необхідно доставити в стаціонар і провести нейровізуалізацію (КТ або МРТ головного мозку), лабораторні дослід­ження, оцінити показання та протипоказання до застосування тромболізису (перелік яких досить великий) і почати лікування. На жаль, має місце необізнаність населення щодо перших ознак інсульту і, як наслідок, — пізнє звернення по медичну допомогу. Існують проблеми з доставкою хворого у спеціалізовані відділення (через поганий стан доріг, великі відстані, відсутність транспорту). Та й самих інсультних відділень, в яких є можливість цілодобового виконання КТ або МРТ, в Україні не вистачає. На жаль і лікарі не завжди обізнані з цим методом і ставляться до нього упереджено. Тому, приміром, у 2012 році в Україні тромболізис було проведено у 192 випадках, що, звичайно, дуже мало. З метою підвищення фахового рівня лікарів практично щороку ми організовуємо навчання спеціалістів з тромболізису. Бажано, аби наша країна приєдналася до всесвітнього реєстру тромболізису, щоб опанувати цей нап­рям та йти в ногу з європейськими державами.

Щодо нових ефективних препаратів для лікування МІ, то їх останнім часом не з’явилося, оскільки сукупний обсяг затрат, необхідних для виведення на ринок такого ЛЗ, становить 14,5 млрд доларів США. Зрозуміло, що для багатьох компаній це не вигідно. Тож сьогодні вчені світу працюють над створенням тромболітика, ефективність дії якого можна було б розширити більш як на 4,5 години, а також над розробкою нових препаратів із вторинної профілактики мозкового інсульту.