Путіну не вистачить грошей на відродження СРСР – The Financial Times

“Євразійський проект – це міраж пострадянського архіпелагу, в якому авторитарні лідери використовують один одного, щоб довше утриматися при владі”, – пише відоме видання.

Якщо вірити Володимиру Путіну, Євразійський союз (ЕАС) стане “сімейною справою” держав-однодумців. Однак у Європі побоюються, що за братською риторикою Москви ховається зловісна правда: Кремль намагається відродити СРСР і відновити холодну війну, сказано в статті старшого наукового співробітника Московського центру Карнегі Лілії Шевцової, опублікованій в The Financial Times.

“Якщо Путін справді поставив таку мету, то про його мотиви можна тільки здогадуватися, – пише автор. – Можливо, наступник Бориса Єльцина, при якому радянська держава розділилася, хоче залишитися в історії як лідер, що возз’єднав її”.

На сьогодні Росія, Казахстан і Білорусь входять до Митного союзу, але це тільки початок, продовжує Шевцова: до 2015 року вони об’єднаються в ЕАС. Нова структура слідом за ЄС буде твердити мантру про інтеграцію і скопіює контури європейських інституцій. Однак з формою майбутнього союзу ще багато в чому належить визначитися. Москва висунула ідею наддержавних політичних структур, що означало б часткову втрату незалежності. Президент Білорусі Олександр Лукашенко вже якось зауважив, що “суверенітет не ікона, на яку треба молитися”. Глава Казахстану Нурсултан Назарбаєв, навпаки, вважає, що вистачить і економічної інтеграції.

Ще один камінь спотикання – чи зможуть країни, що підписали путінський пакт, “приймати залицяння” інших країн. Рішучість, з якою Кремль завадив Україні підписати Угоду про асоціацію з ЄС, говорить про те, що Путін розглядає свій євразійський проект як альтернативу Єдиній Європі. “Це не дивно: російське євразійство, що сягає корінням в початок XX століття, завжди було вороже по відношенню до Європи і Заходу, – нагадує Шевцова. – Сьогодні російська еліта бачить в євразійській ідеї виправдання для відтворення радянської всесвіту під егідою Росії, нехай і в урізаному вигляді і без комуністичної доктрини”.

Путін не зумів би зайти так далеко, якби його план не був підкріплений російської фінансової міццю, підкреслює політолог. За підрахунками аналітиків, підтримка режиму Лукашенка обходиться Росії в 7-12 млрд доларів на рік, а за згоду президента України Віктора Януковича на “шлюб” з Росією Москва виклала 15 млрд доларів і пообіцяла знизити ціни на газ.

Проте російський бюджет здатний витримати лише обмежену кількість подібних хабарів. До того ж брак грошей не єдина перешкода: в Україні та Білорусі залежність від Росії суперечить широким націоналістичним настроям, зазначається в публікації. Та й росіянам незабаром може набриднути платити за імперські комплекси своїх еліт.

“Євразійський проект – це міраж пострадянського архіпелагу, в якому авторитарні лідери використовують один одного, щоб довше утриматися при владі. Це триватиме ще якийсь час, але вже скоро імперським амбіціям Путіна прийде кінець”, – віщує Шевцова.