Росія судитиметься з Євросоюзом

Росія подала до СОТ позов до Євросоюзу з приводу так званих енергокоригувань, через які відбувається дискримінація російських товарів на ринках ЄС. На думку Брюсселя, Москва демпінгує за рахунок того, що російським виробникам – металургам і хімікам – енергоресурси обходяться дешевше, ніж європейцям. Юристи вважають, що у Росії хороші шанси на перемогу в цьому розгляді.

Росія подала позов до Євросоюзу в рамках Світової організації торгівлі. Про це повідомляє в понеділок «Прайм» з посиланням на заяву заступника голови Мінекономрозвитку Олексія Лихачова. З його слів, Москва вимагає від ЄС припинення використання методики енергетичних коригувань при проведенні антидемпінгових розслідувань щодо російських товарів.

«Як ми і обіцяли, до кінця року подали позов. Ми будемо вести справу до того, щоб ці обмеження зняти, або спробувати врегулювати в досудовому порядку, або запитувати вже офіційну панель і розгляд спору в органі з вирішення спорів СОТ», – пояснив Лихачов.

Про те, що Росія готує позови до Євросоюзу, ще на початку грудня заявляв голова Мінекономрозвитку Олексій Улюкаєв. Суть енергокоригувань полягає в тому, що Брюссель розраховує справедливу, на його думку, ціну на російські товари, виходячи з вартості європейських енергоресурсів. У Росії вони дешевші, отже, нижча і ціна товарів. ЄС це розцінює як демпінг і збільшує ввізні мита. Так, зокрема, було з російськими добривами.

«Потрібно вчитися відстоювати права національного бізнесу, активно використовувати механізми СОТ, як роблять старожили цієї організації. У цьому зв’язку доручаю уряду спільно з діловими об’єднаннями розробити конкретні підходи і запустити в рамкахСОТ процедури захисту інтересів російських виробників на зарубіжних ринках», – заявляв у жовтні Володимир Путін.

Зі слів російського президента, багато країн продовжують субсидіювати своїх виробників і підтримувати їх іншими способами, причому фактично в обхід норм СОТ. Як приклад він навів енергокоригування, використовувані Єврокомісією при проведенні антидемпінгових розслідувань щодо російського експорту, а також горезвісний Третій енергопакет – квотування поставок сільгосппродукції та тарифну політику щодо залізничних перевезень через територію деяких країн ЄС.

«Розрахунок демпінгової маржі з урахуванням нібито заниженої вартості газу в Росії застосовується Євросоюзом, і виходячи з цього застосовується ціла низка захисних заходів, в першу чергу в металургійній і хімічній промисловості», – сказав у понеділок Лихачов.

З його слів, подавши позов, Москва розраховує на всі стандартні процедури, які проходять, наприклад, за позовом Євросоюзу до РФ з утильзбору, «з усіма тимчасовими треками і взаємними можливостями».

Що стосується того, яку частку вартість енергоресурсів займає у вартості товарів, то, за словами аналітика Номос-банку Юрія Волова, у чорній металургії, наприклад, це трохи більше 10%. «Це приблизно на рівні США, але нижче, ніж у Європі», – зазначає експерт. Інші позови в рамках СОТ Росія, зі слів Лихачова, до кінця року подавати не має наміру. Раніше повідомлялося, що Москва може подати позов з приводу обмежень, які накладає Третій енергопакет ЄС.

«У нас опрацьовується ще ряд напрямків, але потрібно ще дещо всередині країни остаточно врегулювати, перш ніж виходити на цей майданчик офіційно від імені Росії, – пояснив заступник голови Мінекономрозвитку. – Хоча консультації йдуть з багатьох напрямків».

Голова колегії адвокатів «Ваш юридичний повірений» Костянтин Трапаідзе вважає, що у Москви хороші перспективи в майбутньому судовому розгляді. «Росія буде доводити, що вартість енергоресурсів впливає на ціну кінцевої продукції незначною мірою, – говорить юрист. – Претензії Євросоюзу з цього приводу формальні. Однією з умов вступу РФ до СОТ було якраз збереження внутрішніх цін. При цьому якщо газ у нас дійсно дешевший, ніж у Європі, то електроенергія навіть дорожча, ніж у деяких країнах». За словами Трапаідзе, правила СОТ не допускають дискримінації товарів країни – члена організації і, якщо виконувати ці правила, країни ЄС не повинні чинити перешкод вільного обігу російських товарів на їхніх ринках.

«Сформована практика показує, що суди в подібних випадках стають на бік позивача, тож у Росії гарні перспективи», – констатує юрист.