У Тернопільському медичному університеті твориться фінансовий безлад

Ще минулого року, розпочавши власне журналістське розслідування ймовірних фінансових махінацій у Тернопільському національному медичному університеті (ТНМУ), вже у 2020-ому продовжуємо стежити за розвитком ситуації, яка вже набрала кримінальних обертів, і одночасно – з різних джерел – добуваємо нову інформацію.

Спочатку лаконічно нагадаємо (попередні публікації читайте за посиланнями) про те, що нами вже було оприлюднено.

Епізод перший. Зараз – після тривалого зволікання, і примусового рішення суду – слідчі тернопільської поліції проводять досудове розслідування з приводу зникнення чотирьох мільйонів гривень, які сплатили за навчання студенти університету. Керівництво навчального закладу (через недбальство, або свідомо…) «прошльопало» ці гроші, коли банк «Надра», де мільйони зберігались, оголосив процедуру банкрутства.

Епізод другий. 17-го грудня 2019-го року до місцевої поліції із заявою про вчинення кримінального злочину звернувся Олександр Ковальчук. У цій заяві він повідомив правоохоронцям про те, що у фінансових документах ТНМУ підробили підписи його покійного батька Леоніда Ковальчука, який багато років, на посаді ректора, очолював медуніверситет, і помер 1-го жовтня 2014-го. Суть у тому, що у 2015-ому році аудиторська перевірка виявила – вже після смерті колишнього ректора, його підписи дивним чином з’явились у платіжних відомостях (№ М-00055094 і № М-00055146). Йдеться про два видаткових касових ордери – №803 від 23.10.2014. і №945 від 08.12.2014. – за якими, вже у той час покійний, Леонід Ковальчук нібито отримав відповідно – 7821,13 грн. «лікарняних», і 800 гривень залишку зарплати за листопад. У висновках перевірки, яку проводила аудиторська фірма «Тер Аудит», зазначено, що підписи на платіжних документах ставив покійний ректор. Хоча, самі розумієте, померши 1-го жовтня, Леонід Ковальчук – аж ніяк не міг власноруч підписуватись 23-го жовтня, і 8-го грудня. Зрештою, до цього ми ще повернемось.

А зараз, щоб нашим читачам було зручніше сприймати інформацію, підемо таким «курсом» – спочатку викладемо факти, пов’язані з продовженням цієї «медично-фінансової» історії, а потім висловимо власні судження, які, на наш погляд, логічно випливають з усіх перипетій.

Отже, з достовірних джерел, нам стало відомо, що 27-го січня 2020-го року у тернопільському медуніверситеті відбулось засідання Вченої ради. І на цьому зібранні, головний бухгалтер ТНМУ Тетяна Мудрик змушена була «відстрілюватись» щодо звинувачень у підробці підписів покійного ректора. І немає нічого дивного у тому, що ця тема потрапила до порядку денного. Адже до поліції надійшла відповідна заява, і про можливу підробку повідомили не тільки місцеві, а й всеукраїнські медіа. Але «стріляла» бухгалтерка так зухвало і непрофесійно, що залишити цей «тир» поза увагою – ми просто ніяк не могли…

На згаданому засіданні Вченої ради пані Мудрик, не надто мудрствуючи, заявила – мовляв, нам (читай -очолюваній нею бухгалтерії…) пощастило(!), адже за нормативами такі відомості і касові ордери мають зберігатись три роки, але, на щастя(!) вони збереглись і донині… І, вивчивши ці документи, головна бухгалтерка дійшла кількох висновків. Перший – у жовтні і грудні 2014-го розписувався у платіжках не покійний ректор, а його син – Олександр Леонідович. І висновок другий – за ордером №945 від 08.12.2014. – був виплачений не залишок зарплати (800 гривень) Леоніда Ковальчука, а, виявляється, допомога родині на його поховання. От, власне, про це Мудрик і доповіла учасникам Вченої ради…

А зараз, як і обіцяли, ми ці «мудрі аргументи» спробуємо оцінити з кількох позицій – юриспруденції, інформації, яка у нас не викликає сумнівів, і елементарного здорового глузду. Підемо тематично – через абзаци.

Насамперед ми зв’язались з Олександром Ковальчуком. Цитуємо його відповідь практично дослівно – «…Жодного ордера з тих двох, які фігурують у висновках аудиторської перевірки, не підписував, і грошей за ними не отримував. Дуже хотів побачити оригінальний документ з результатами тієї аудитперевірки. Ще коли працював першим проректором ТНМУ (посаду терміново скоротили, – ред.) офіційно звертався до керівництва університету, щоб ці результати надали. Але мені категорично відмовили. Якщо головний бухгалтер вважає, що ордери підписував я, то тим паче – покажіть мені і висновки аудиту, і ордери, які я нібито підписав. Ні, не показали. Хіба це не викликає підозру і сумніви? Власне, тому і звернувся із заявою до поліції.»

Такою є позиція Олександра Ковальчука. Судячи з усього, в університеті бояться будь-кому показувати висновки того аудиту. Ми теж не бачили оригіналу, але Тернопіль невелике місто, і абсолютно приховати, навіть дуже компрометуючу, інформацію – неможливо. Ми, наприклад, розслідуючи ситуацію, скористались послугами надійних інсайдерів. І не сумніваємось, що у першому варіанті висновків аудиту йшлося саме про підписи покійного ректора. Чому кажемо – «у першому»? Та тому, що тепер і у нас виникає підозра – а чи не «домовились» з аудиторами? Чи не підмінили фінансовий документ для «другого» варіанту? Адже, спочатку йшлося про ордер за яким було виплачено 800 гривень залишку зарплати (і таке логічно могло б бути, інша справа – хто підписався і отримав…), а зараз бухгалтер Мудрик заявляє, що це була допомога на поховання… Подумайте логічно – хіба можна повірити у те, що на поховання свого ректора поважний навчальний заклад виділив всього-навсього 800 гривень? Та й, що це за допомога аж у грудні, коли Леоніда Ковальчука поховали на початку жовтня? Повний абсурд, якщо не сказати – маразм. Здається, Тетяна Мудрик сама не розуміє, що «виплітає». І це – ще не все…

Повторимось – 27-го січня 2020-го року на засіданні Вченої ради Тетяна Мудрик сама визнала, що такі відомості і ордери зазвичай знищуються через три роки, а «їм», бачите, просто «пощастило», що вони збереглись і донині. Зараз поставимо запитання, на які поки що, на жаль, відповідей дати не можемо. Але публічно ставити ці запитання обов’язково мусимо.

Як привалило таке «щастя» університетській бухгалтерії? Чому саме ці ордери не були знищені через три роки? За існуючою процедурою такі документи знищуються за спеціальним актом. А якщо з якихось причин якісь документи вилучаються з переліку матеріалів для знищення, то з цього приводу теж має складатися відповідний акт. І акти такі підписуються не одноосібно, а комісійно. Чи існує акт про відмову у знищенні ордерів, пов’язаних з виплатами покійному ректору? І, якщо такий акт все-таки існує, то де він всі ці роки зберігався? В домашньому архіві головної бухгалтерки? А, якщо в архіві університету, то – в якій конкретно папці? Фінансові справи – річ серйозна. І тут все має відбуватись за чітко визначеним порядком. А не так, як проголосила це на Вченій раді Тетяна Мудрик – мовляв, от, пощастило просто. «Щастя» просто так не приходить… Складається враження, що це «щастя» у даному випадку «приводять», фальшуючи підписи, замінюючи документи, і маніпулюючи свідомістю переважної більшості членів Вченої ради, які просто не можуть розбиратись у всіх фінансових тонкощах.

Не треба бути видатним спеціалістом, щоб дійти висновку – своєю «щасливою» промовою на засіданні Вченої ради головний бухгалтер ТНМУ по-суті «розписалась» у тому, що в сфері фінансового документообігу університету панують суцільні безлад і, скажемо відверто – бардак.

Хоча не виключаємо, що завдання перед головбухом стояло інше. Затягнути, «заморозити» розслідування по заяві про підробку підписів. Принаймні, до 19-го березня 2020-го, коли мають відбутись вибори ректора ТНМУ. Нинішньому ректору, і головному претенденту на березневих виборах Михайлу Корді – гучні скандали (достатньо самогубства іноземної студентки…) зовсім не потрібні. Цілком ймовірно, що саме він і поставив перед Тетяною Мудрик це завдання. От, тільки виконати його вона не змогла.

Абсолютно очевидно, що у цій справі поліція мала б витребувати і отримати оригінал висновків аудиторської перевірки, і призначити фахові графологічні (і не тільки) експертизи. Тоді і з’ясується – «хто є хто». В широкому кримінальному розумінні цієї популярної фрази.

На завершення – принагідно згадаємо і про справу з приводу, «укритого туманом», зникнення чотирьох мільйонів університетських гривень. Як ми вже зазначали, триває досудове розслідування, але рухається воно якось напрочуд повільно і пасивно. Документи з ТНМУ не вилучаються, справу постійно «перекидають» у кабінети різних слідчих. Та й взагалі, враховуючи розмір – 4 мільйони – збитків медуніверситету, це досудове розслідування мали б проводити не рядові слідчі, а спеціальні детективи.

Зрештою, триматимемо на контролі обидві «медуніверситетські» справи, і розповідатимемо читачам про їх перебіг і результати.

P.S. У попередніх публікаціях ми недвозначно натякали на «тісні» дружні стосунки нинішнього ректора медуніверситету Михайла Корди з керівниками тернопільських силових структур. Скажімо, колишній прокурор області вперто не «давав добра» на внесення поліцейськими до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви про зникнення чотирьох мільйонів. Але 3-го січня 2020-го Тернопільщина отримала нового очільника прокуратури Петра Бойка. І, судячи з усього, він не має наміру «прогинатись» перед кланом місцевих начальників. Відтак, принаймні поки що, залишається надія, що і «грошові» справи ТНМУ не будуть спущені «на гальмах»…

НОВИНИ РАЙОНІВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

новини Бережанського району

новини Борщівського району

новини Бучацького району

новини Гусятинського району

новини Заліщицького району

новини Збаразького району

новини Зборівського району

новини Козівського району

новини Кременецького району

новини Лановецького району

новини Монастириського району

новини Підволочиського району

новини Підгаєцького району

новини Теребовлянського району

новини Чортківського району

новини Шумського району