В Тернополі визначили лауреатів премії братів Лепких

У Тернополі визначили лауреатів Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені братів Лепких. Більше десяти років премією нагороджують людей, які зробили значний внесок у розвиток культури. Деякий час премію не вручали, у 2008 році – відновили.

Премія імені братів Богдана та Левка Лепких була заснована ще у 1991 році при журналі «Тернопіль». Спершу її очолював Олесь Гончар. Щороку громадська рада з вручення премії визначає чотирьох людей, які особливо відзначилися в культурному житті краю.

«Премію вже отримали десь біля ста чоловік, з них – 50 осіб вже у засвіти пішли. Але найголовніше, що ця премія є не державна, вона – громадська», – каже голова товариства «Меморіал» ім.В.Стуса Богдан Хаварівський.

Цього року переможців обирали з 14 кандидатів. Члени громадської ради вперше провели таємне голосування.

Серед лауреатів – троє з Тернопільщини: директор обласного художнього музею Ігор Дуда, заступник директора з наукової роботи державного історико-архітектурного заповідника міста Бережани Богдан Тихий, професор Михайло Андрейчин, який очолює осередок наукового товариства імені Траса Шевченка.

«Приймаю сьогодні цю нагороду з вдячністю, розуміючи, що той внесок, який я зробив у нашу загальну справу, дуже і дуже скромний, і розцінюю цю нагороду, як визнання роботи всього Тернопільського осередку наукового товариства імені Т.Шевченка», – сказав під час отримання відзнаки Михайло Андрейчин.

Четвертим премійованим став письменник зі Східної України Олег Гончаренко. Пригадує, вже мав премію імені Богдана Лепкого. Книжка «Катрени Івана Марчука» – за це видання пан Олег одержав нагороду. Каже, писалося легко. Назву хотів іншу – «Асоціативна Марчукіана». Досі шкодує, що мовознавці переконали його змінити заплановане.

«Марчук – це та людина, яка просто зазирнула мені в душу. Коли побачив вперше його репродукції, ще навіть чорно-білі, то в «Тернопільському оглядачі», то «Літературна Україна» – ну якось залюбилися і вірші самі написалися. Іван Степанович навіть мені сказав, що «деякі картини ти може пояснив мені сам, бо я більше працюю на натхнення, а ти все-таки пропустив через розум», – розповів Олег Гончаренко.

Коли сотня віршів була написана – автор кілька відіслав художнику.
На сьогодні озвучив 470 картин Марчука. Каже, вірші – не опис, це асоціації, які виникають у поета під час споглядання полотен.

«Я щиро вдячний тернополянам за те, що вони не ділять українці на своїх і чужих, а також за те, що так високо оцінили мій труд», – сказав він у своєму подячному слові.